Пунктом 18 ПБО 6 / 01 встановлено чотири способи нарахування амортизації:

§ лінійний спосіб;

§ спосіб зменшуваного залишку;

§ спосіб списання вартості за сумою чисел років корисного використання;

§ спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).

При цьому річна сума амортизаційних відрахувань визначається (пункт 19 ПБУ 6 / 01):

«При лінійному способі - з початкової вартості або (поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і норми амортизації, Обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;

при способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта не вище 3, Встановленого організацією;

при способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості або (поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і співвідношення, в чисельнику якого - число років, Що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта.

При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) нарахування амортизаційних відрахувань проводиться виходячи з натурального показника обсягу продукції (робіт) у звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт) за весь термінкорисного використання об'єкта основних засобів ».

Застосування одного зі способів нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів виробляється протягом усього строку корисного використання об'єктів, що входять в цю групу.

Лінійний спосіб нарахування амортизації

При лінійному способі річна сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи з первісної вартості або поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і норми амортизації, Обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта.

Строк корисного використання об'єктів визначається організацією самостійно при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку.

Визначення терміну корисного використання об'єкта основних засобів провадиться виходячи з:

- Очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю або потужністю;

- Очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, Системи проведення ремонту;

- Нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).

У випадках поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів в результаті проведеної реконструкції або модернізації, організацією переглядається строк корисного використання по цьому об'єкту.

До 1 січня 2002 року при визначенні терміну корисного використання основних засобів організації керувалися Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 жовтня 1990 року № 1072 «Про єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР».

На підставі Листа Мінфіну Російської Федерації від 29 серпня 2002 року № 04-05-06/34 при застосуванні цієї постанови для цілей бухгалтерського обліку організації використовують зазначену Класифікацію для визначення терміну корисного використання об'єктів основних засобів, Прийнятих до бухгалтерського обліку (дебет рахунку 01 «Основні засоби»), починаючи з 1 січня 2002.

Амортизація за об'єктами основних засобів, прийнятих до бухгалтерського обліку до 1 січня 2002 року для цілей бухгалтерського обліку продовжує нараховуватися виходячи з терміну корисного використання, визначеного при постановці об'єкта на облік, і вибраного організацією для групи однорідних об'єктів способу нарахування амортизації.